справжній торі

1. n

1) синій колір; блакитний (голубий) колір

2) синя фарба; блакитна (голуба) фарба

3) синька

4) (the blue) небо; море; океан

5) синій одяг (форма)

6) розм. поліцейський

7) pl мор. синє обмундирування

8) моряк

9) pl (the blues) війська в синій формі

10) pl (the Blues) кінна гвардія

11) колір партії торі

12) консерватор, торі

13) член університетської спортивної команди

14) plрозм. меланхолія, хандра

2. adj

1) синій; блакитний; голубий

2) посинілий

3) неяскравий (про полум'я)

4) зляканий; похмурий, понурий; засмучений

5) вірний, постійний (тж true blue)

6) консервативний; що стосується партії торі

7) амер. пуританський, суворий

8) страшенний, жахливий

9) розм. непристойний; скабрезний, соромітний

10) ірон. учений (про жінку)

11) розм. п'яний

3. v

1) фарбувати в синій (блакитний) колір

2) синіти

3) синити (білизну)

4) воронити (сталь)

5) розм. витрачатися на гулянки; розтринькувати гроші

* * *

1) синій колір; блакитний, голубий колір

2) синя фарба; блакитна фарба; синька

3) ( the blue) небо; море, oкeaн

4) синє плаття ( форма); поліцейський; pl; мop. синє обмундирування

5) моряк

6) pl ( the blues) війська в синій формі; ( the Blues) кінна гвардія

7) колір партії торі; консерватор, торі; aмep.; icт. солдати армії Півночі

8) член університетської спортивної команди

9) див. bluestocking

10) що-небудь синє

11)

1) синій; голубий, блакитний; блакитнуватий

2) посинілий

3) неяскравий ( про полум'я)

4) переляканий; смутний, пригнічений

5) вірний, постійний (тж. true blue)

6) який стосується, відноситься до партії торі; консервативний

7) aмep. пуританський, строгий

8) емоц.- посил. страшенний, жахливий

9) непристойний

10) вчений ( про жінку)

11) aвcтpaл. п'яний

12) у стилі "блюз"

13)

1) фарбувати в синій колір; синіти

2) синити білизну

3) воронувати сталь

4) cл. розтринькати, пустити на вітер

1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;

2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;

3) см. Мех 2;

4) (мех на шубу) см. Мех 1б;

5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;

6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.

* * *

1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а

2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух

3) воен. мішо́к

4) зоол., бот. мішо́к

Маймонід, Мойсей (справжнє ім'я Моше бен Маймон) (1135, Кордова - 1204) - євр. середньовічний філософ Р. озробив свій варіант примирення релігії і філософії, наголошуючи, що всі істини філософії Аристотеля містяться в Торі і Талмуді, але для їх виявлення треба тлумачити ці тексти алегорично Ф. ілософія, за М., веде людину до інтелектуальної і моральної досконалості, яка полягає у культурі і знанні. Знаходження вищої істини за допомогою науки і пошук добра - не від страху покарання чи в надії на винагороду, а заради самого добра - вища мета людини. Згідно з М., розум веде людину до універсального, уява ж прив'язує до одиничного, партикулярного. Релігійні пророки й політичні провідники повинні поєднувати у своїх проповідях, повчаннях та життєдіяльності розум та уяву. М. не погоджується з Аристотелем щодо вічності і несотворимості світу і протиставляє Бога - як духовний творчий принцип - усій природі, обстоюючи креаціоністські уявлення. Обстоював смертність індивідуальної (рослинної і тваринної) душі людини і відповідно - неможливість доведення воскресіння тіл. Розумну душу, основний зміст якої вважав набутим і незалежним від тіла, визнавав безсмертною в духовному сенсі. Головний філософський твір М. "Дороговказ..." став широко відомим в Зх. Європі і справив значний вплив на пізню схоластику, а також на розвиток євр. філософії XVI - XVIII ст О. ригінал його написаний араб, мовою; пізніше перекладений на давньоєвр. мову, а в XIII ст. - на лат.

[br]

Осн. тв.: "Дороговказ для тих, хто вагається" (1190).